Висновки. Завдання курсу природознавства розкривають дві сторони навчального процесу, які органічно переплітаються - навчання й виховання

Завдання курсу природознавства розкривають дві сторони навчального процесу, які органічно переплітаються - навчання й виховання. На сьогоднішній день вивчення природознавства у початкових класах не обмежується формуванням у дітей уявлень про природу та її компоненти. Зміст цього предмета складає система взаємопов’язаних понять, засвоєння учнями кожного з яких потребує спеціальної методичної підготовки вчителя. Уроки природознавства покликані виховувати у школярів повагу до праці, людей праці, формувати в них певні трудові вміння і навички. Особлива увага приділяється вихованню в учнів відповідальності за збереження навколишнього середовища як важливого фактора існування людини.

Перед сучасною початковою школою гостро стоїть питання про таку організацію навчально-виховного процесу, яка була би більш особистісно-орієнтованою на всебічну підготовку школярів, їхній цілісний і гармонійний розвиток та особисте зростання.

Водночас практика свідчить, що вчитель не завжди використовує можливості навчальних занять для творчості, розвитку індивідуальності учнів, їхньої самостійності, ініціативи.

Значно кращі успіхи у навчанні досягаються там, де процес навчання будується на основі проблемно-пошукової діяльності молодших школярів. Серцевиною проблемного уроку є взаємодія вчителя і учнів, коли між ними розвиваються діалогічні взаємостосунки під час вирішення проблеми.

Урок природознавства в початковій школі - це ідеальний матеріал для створення проблемних ситуацій. Саме на цих уроках у дітей виникає дуже багато питань: “Чому? ”, “Як?", “Звідки?". Вчитель разом з дітьми може розв’язувати проблемні ситуації всіма можливими шляхами:

через проблемне викладання знань учителем;

через організацію частково-пошукової діяльності;

через організацію дослідницької діяльності шляхом спостереження учнів у природі чи за результатами самостійного досліду.

Пізнавальні інтереси молодших школярів не стійкі й не диференційовані. Вони перебувають у стадії розвитку й становлення. Дітей займають всі сторони життя: природа, техніка, космос, спорт, мистецтво, події у світі й т.д. Молодші школярі однаково захоплюються одночасно всім, вони швидко перемикаються з одних захоплень на інші. Алі саме молодший шкільний вік сприятливий для розвитку допитливості й пізнавальних інтересів. Тому вчителю початкових класів важливо не упустити години для інтенсивного формування цих важливих рис особистості. Завдання полягає в тому, щоб створити в процесі навчання, виховання й розвитку умови, які б найбільше активно сприяли становленню особистості школяра.

Формування екологічної культури відношення до навколишнього середовища здійснюється в процесі комплексного психолого-педагогічного впливу на особистість учня, що припускає взаємозалежне засвоєння системи наукових знань, розвиток ціннісних орієнтації, практичних умінь по охороні природи, бажання й волі для здійснення конкретних екологічно грамотних і соціально значимих учинків.



Забезпечення єдності всіх сторін виховання - соціально-політичної, морально-естетичної і трудової - припускає формування відношення до природи в тісному зв'язку з відношенням до людей, до праці, до матеріальних і духовних цінностей суспільства.

Цілеспрямоване й успішне рішення навчально-виховних завдань у процесі знайомства дітей із природою залежить не тільки від змісту засвоюваних ними знань. Чималу роль грає правильне сполучення форм і методів роботи з дітьми.

Природознавство як навчальний предмет має великі можливості для навчання та виховання школярів. У зміст навчання й виховання даного курсу входить безпосереднє вивчення дітьми об'єктів природи шляхом проведення спостережень, постановки дослідів з рослинами й тваринами, ознайомлення школярів із трудовою діяльністю людини, а також практична участь школярів у праці.

Навчальні й виховні завдання в процесі навчання вирішуються комплексно. У єдності з навчанням здійснюється всебічне виховання; воно містить у собі формування у школярів наукового світогляду; науково-атеїстичне, патріотичне й інтернаціональне, екологічне й моральне, санітарно-гігієнічне, фізичне й трудове виховання.

Завдання, всебічного виховання: прищепити школярам навички культури праці й любові неї та продуктів людської праці, познайомити з різними професіями й на цій основі проводити профорієнтаційну роботу.

Одним із завдань виховання є формування наукового світогляду. У змісті курсу шкільного природознавства закладені великі можливості для його вирішення. Повідомляючи дітям елементарні відомості про неживу й живу природу, про працю людей, учитель показує, як взаємозалежні об'єкти природи, який вплив на природу робить трудова діяльність людини.

Безпосереднє спілкування із природою і її елементами на екскурсіях, під час практичних занять сприяє естетичному вихованню учнів.

У початкових класах необхідно в першу чергу звертати увагу дітей на красу форми, зовнішній вигляд рослини або тварини, особливості зафарблення, естетичні ознаки й на цій основі формувати в школярів конкретні знання й уявлення про явища природи.


3684488747707627.html
3684527828765512.html
    PR.RU™