Судові рішення, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку

Предыдущая186187188189190191192193194195196197198199200201Следующая

1. В апеляційному порядку можуть бути оскаржені судові рішення, які були ухва­лені судами першої інстанції і не набрали законної сили, а саме:

1) вироки, крім випадків, передбачених статтею 394 цього Кодексу;

2) ухвали про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медич­ного або виховного характеру;

3) інші ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом.

2. Ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених частиною першою цієї статті, окремому оскарженню не підлягають, крім випадків, визначених цим Кодексом. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою цієї статті.

3. В апеляційному порядку також можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом.

1. Апеляційний суд розглядає справи за апеляційними скаргами на судові рішення судів першої інстанції. Предметом оскарження в апеляційному порядку можуть бути ухвалені місцевими судами вироки та постановлені ухвали, які не набрали законної сили.

Апеляційна скарга може бути подана на такі рішення, ухвалені (постановлені) місцевим судом:

1) обвинувальні і виправдувальні вироки, крім випадків, визначених КПК (ст. 394 КПК і коментар до неї);

2) ухвали про застосування чи відмову в застосуванні примусових заходів медич­ного або виховного характеру;

3) інші ухвали у випадках, передбачених КПК.

До інших ухвал, на які може бути подано апеляційну скаргу, належать ухвали:

- про закриття кримінального провадження (ст. 284 КПК);

- про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності (ст. 288 КПК);

- про роз'яснення судового рішення або відмову в його роз'ясненні (ст. 380 КПК);

- про скасування вироку, яким була затверджена угода, або про відмову у скасу­ванні такого вироку (ст. 476 КПК);

- про закриття кримінального провадження щодо застосування примусових за­ходів медичного характеру (ст. 516 КПК);

- про вирішення питань, пов'язаних із виконанням вироку (ст. 539 КПК);

- стосовно виконання вироку суду іноземної держави (ст. 603 КПК);

- за результатами розгляду судом питання про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України (ст. 610 КПК).

2.Ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення (постановлення) судових рішень, які вирішують справу по суті (вирок, ухвала про закриття справи, ухвала про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру), окремому оскарженню не підлягають, крім випадків, ви­значених КПК (зокрема, таким випадком є можливість оскарження рішення суду за результатами підготовчого судового засідання про повернення прокурору обвинуваль­ного акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховно­го характеру (ст. 314 КПК)).



Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 коментованої статті.

3.В апеляційному порядку можуть бути також оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених КПК. Зокрема, до таких належать ухвали слідчого судді:

- про відмову у наданні дозволу на затримання (ст. 309 КПК);

- про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або від­мову в його застосуванні (ст. 309 КПК);

- про продовження строку тримання під вартою або відмову в його продовженні (ст. 309 КПК);

- про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту або відмову в його застосуванні (ст. 309 КПК);

- про продовження строку домашнього арешту або відмову в його продовженні (ст. 309 КПК);

- про поміщення особи в приймальник-розподільник для дітей або відмову в та­кому поміщенні (ст. 309 КПК);

- про продовження строку тримання особи в приймальнику-розподільнику для дітей або відмову в його продовженні (ст. 309 КПК);

- про направлення особи до медичного закладу для проведення психіатричної експертизи або відмову у такому направленні (ст. 309 КПК);

- про арешт майна або відмову в ньому (ст. 309 КПК);

- про тимчасовий доступ до речей і документів, яким дозволено вилучення речей і документів, які посвідчують користування правом на здійснення підприємницької діяльності, або інших, за відсутності яких фізична особа-підприємець чи юридична особа позбавляються можливості здійснювати свою діяльність (ст. 309 КПК);

- про відсторонення від посади або відмову у ньому (ст. 309 КПК);

- про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального про­вадження, повернення скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора або відмову у відкритті провадження по ній (статті 304, 309 КПК);

- про застосування тимчасового арешту (ст. 583 КПК);

- про застосування екстрадиційного арешту (ст. 584 КПК);

- за результатами розгляду скарги на рішення про видачу особи (ст. 591 КПК).

Стаття 393


3684640990922740.html
3684683773527142.html
    PR.RU™